Горбалюк Борис

Борис Горбалюк – видатний забутий художник-кераміст.
Народився 1927 року в селі Ольгопіль, тепер Вінницької області.
1957 року закінчив Львівський інститут декоративно-прикладного мистецтва.
Викладачі з фаху: Михайло Бєляєв, Тарас Порожняк, Федір Ткаченко.
У 1977–1985 роках працював у Львівському інституті декоративно-прикладного мистецтва на
посаді завідувача кафедри художньої кераміки.
Брав участь у виставках: республіканських з 1957 року, всесоюзних з 1959 року.
Помер 8 жовтня 1990 року у Львові.

Бориса Горбалюка відносять до художників старшого покоління, що стояли біля витоків історії львівської професійної кераміки  другої половини ХХ століття.

В книзі « Мистецтво оновленого краю» 1979 –го року, під науковою редакцією Якима Запаска, дізнаємося більше про еволюцію керамічних творів Горбалюка, з дослідження Олега Чарновського:

«…у другій половині 60-их років Горбалюк творив багато підлогових ваз, вазонів, кашпо, приборів для вина, квасу, пива. Змінюючи пропорції окремих частин підлогових ваз, він знаходить щоразу інші варіанти форм. Стрункі, довгі, круглі, присадкуваті, циліндричні, конусоподібні – всі вони демонструють невичерпну винахідливість  і багатство фантазії автора.  Не менш різноманітні способи його декорування. Колірна гама виробів, як правило, скромна. Декоративний ефект часто досягається умілим застосуванням технологічних процесів. Скажімо, суміш розплавлених емалевих фарб, стікаючи вниз вузькими струмками або хвилями, що, набігаючи одна на одну, охоплюють вазу, утворюють дивовижні колірні сполучення.

У 1968 році художник зробив серію кубків для пива, форма яких нагадувала середньовічну міську вежу. Цю асоціацію уточнювала рустована поверхня посудини з рельєфним зображенням герба Львова. Образ старовинного українського міста з його неповторними архітектурними пам’ятками і новобудовами надовго полонив уяву митця. Львову присвячено багато декоративних ваз, блюд та   пластів, виконаних протягом 1966-1969 років.

Велике місце в творчості Горбалюка займають декоративно-тематичні блюда й тарілки. 

Багато з них присвячено шевченківській тематиці ( 1961 – 1964 рр.) 

Тарілка Катерина – 1964 рік – « …гілка дерева, м’яко схиляючись над головою жінки, скидає на землю осіннє листя. 

Серія тематичних блюд 1969 року присвячених 200-річчю від дня народження Івана Котляревського, особливо «Еней, «Москаль-чарівник», «Наталка Полтавка».

1967 рік – у співавторстві з Андрієм Бокотеєм і Любомиром Медведем – два монументальні панно на фасаді Будинку культури в селі Павлово Радехівського району – панно «Сільське господарство» 

та «Індустрія».

70- ті – період сміливих експериментів.            

В 1973-74 рр., – керамічні панно «Розвиток авіації» ( шамот, рельєф, емалі ) для завод моторів у місті Тюмень,

• просторова композиція «Атом» для фойє заводу, три декоративні композиції для парку в Тюмені 
• гастроном Карпати та ресторан «Рускій чай» у Ростові-на-Дону.